В УКУ завершилась Школа мультимедійної журналістики спільно з командою медіапроєкту «Ukraїner», який у відеосюжетах показує «непопулярні» куточки України, розповідає про людей, мистецтво та бізнес Україні і світові. Більше двох тижнів студенти Школи журналістики та комунікацій працювали з командою експертів «Ukraїner» та створили 5 спільних сюжетів про Львів. Які теми, місця та героїв обрали студенти – розповідаємо далі.
Отримати досвід роботи з командою «Ukraїner» було бажанням самих студентів, розповідає керівниця магістерської програми з журналістики УКУ Світлана Жаб’юк: «З групою в нас часто відбуваються зустрічі, на яких ми обговорюємо все, що відбувається у світі ЗМІ, які медіа чи журналісти є для них авторитетом, з ким вони хотіли би познайомитись і попрацювати. На одному з таких обговорень вони запропонували запросити в УКУ Богдана Логвиненка, засновника “Ukraїner”. Разом із Богданом ми попрацювали над тим, щоб організувати не просто зустріч, а цілу школу зі всією командою проєкту».
Богдан Логвиненко розповідає, що коли до нього звернулися з пропозицією провести спільну школу, то усі одразу загорілися цією ідеєю. «Раніше нам вже доводилося організовувати невелику мультимедійну школу, але вона стосувалася тільки відеомонтажу, а тут можна було показати всі етапи зйомки», – каже журналіст, письменник та засновник проєкту «Ukraїner».
Так, у співпраці з «Ukraїner», журналісти-магістри першого та другого курсів спочатку пройшли теорію всіх етапів створення документального кіно, які згодом застосували на практиці. Школа відбулася в межах навчальної дисципліни «Мультимедійний сторітелінг», яка передбачає розповідь історії про інновацію чи суспільно важливу тему через історію самого героя.
Перед знайомством з командою кожен зі студентів заповнив анкету, де вказав свої вподобання, навички і запропонував тему для майбутнього відеосюжету. Відповідно до цього були сформовані команди і розділені обов’язки. Редакційні команди складалися з першого та другого операторів, журналіста, редактора й режисера відеомонтажу.
«Кожен із нас мав, умовно кажучи, менторів, які готували нас до початку зйомок. Фотографам радили як краще фотографувати і поводити себе на знімальному майданчику, операторам давали змогу попрацювати з технікою, щоб відчути і зрозуміти процес. Паралельно журналісти мали інтенсив із написання текстів, зокрема репортажів. Всі моменти, які потрібні при створенні таких мультимедійних сюжетів були вміщені у перший підготовчий тиждень», – розповідає студентка 1-го курсу магістерської програми «Журналістика» Наталя Волощук.
Важливим етапом на початку роботи були обговорення знімального процесу. Після настанов менторів команди сформувати графік записів, які тривали від одного до двох днів. Всі історії студенти обирали самі, попередньо їх представляли та захищали.
Зйомки «Ukraїner» зазвичай тривають кілька днів, натомість студенти мали дещо стисліші часові рамки. Однак, на думку Наталі Волощук, це не повпливало на якість виконання, адже всі працювали як єдиний злагоджений організм: «Нашу історію моя команда знімала з десятої години ранку до близько восьмої. Ми мали перерву на обід, під час якої також знімали певні речі, адже ти постійно супроводжуєш свого героя і намагаєшся охопити всі сфери життя, в яких він залучений. Це було виснажливо, але вся втома і складність зйомок компенсувалася командною роботою. Ми відчували підтримку не лише від менторів, а й один від одного»
Після зйомок студенти все ще продовжують підтримувати зв’язок з командою Ukraїner, допрацьовуючи свої роботи. Уже зараз ви можете переглянути дві готові роботи.
Серію відеоробіт відкрив сюжет про львівську волонтерську організацію «Тарілка». Її волонтери щодня збирають продукти у магазинів–партнерів. Одні вони отримують як благодійну допомогу, інші – магазини списують, а ще якісь передають самі люди. Отриману продукцію волонтери віддають благодійникам, які сортують і формують продуктові набори для людей у потребі. Більше того, в команди «Тарілка» є мета – у житловій частині міста вони готують приміщення для продовольчого банку, що стане магазином без каси.
У другій історії студенти показали яким буває «Львів на дотик». Це розповідь про львівського скульптора Василя Одрехівського, що робить тактильні (дотикові) моделі, допомагаючи незрячим пізнати та побачити всю красу міста, в якому вони живуть.
Ксенія Чикунова, студентка 2-го курсу магістерської програми «Журналістика» виконувала роль операторки. Каже, що такий досвід став для неї справжнім відкриттям: «Спершу я була налаштована вкрай критично, бо знімала максимум на телефон. Тож фінальний результат викликав великі сумніви. А тут тобі справжня камера, монопод і герой, за яким треба бігти, при цьому слідкуючи, щоб картинка була стабільною, і фокус, бува, не зник. Але, завдяки підтримці менторів все вдалося».
Перші зйомки з Ukraїner у кожної з команд закінчились успішно, зважаючи на те, що для багатьох це був перший досвід справжньої практики після теорії та лекцій.
«Саме через відчуття підтримки у нас не лишалося опції “зробити погано і все завалити”, – додає Ксенія Чикунова. – Впродовж усіх днів інтенсиву, спостерігаючи за комунікацією в команді “Ukraїner”, де кожен займає виключно свою нішу і прекрасно робить свою роботу, ми й собі десь на підсвідомому рівні вирішили це повторити. Кожен добре розумів, що лише за таких умов фінальний продукт може вийти якісним та достойним. Думаю, це одна з найважливіших цінностей, які вони змогли нам передати за цей короткий проміжок часу: вміти чути та відчувати один одного».
Богдан Логвиненко додає, що беручи студентів в команду «Ukraїner» не боявся довіряти їм знімальний процес: «Ми попереджали героїв, що історії можуть не вийти і розраховували на те, що буде круто, якщо вийде принаймні одна. І так склалося, що виходять всі історії. Студенти дуже добре попрацювали».
Дати презентацій наступних історій ми повідомимо згодом, оскільки робота над монтажем ще триває. Богдан Логвиненко привідкрив нам залаштунки і поділився історіями, які невдовзі побачать глядачі: «Нам вдалося відзняти багато локацій, всіх не назву, але скажу, що це будуть історії про Львівський органний зал, Муніципальний мистецький центр, іконописця Романа Зелінка. Всі вони дуже потужні, тому, думаю, буде цікаво».
Нагадаємо, це вже другий проєкт студентів-журналістів, коли у межах вивчення однієї із дисциплін, вони створюють справжню редакцію, де кожен маю відведену роль. У грудні в партнерстві з «Українським тижнем» вийшов окремий номер журналу, над яким працював перший курс магістерської програми.
«Нам важливо, щоб під час навчання в УКУ студенти спробували працювати у найрізноманітніших жанрах та форматах з досвідченими редакторами», – додає Світлана Жаб’юк.
Авторка: Діана Мотрук