Цьогоріч звіт ректора перед спільнотою УКУ відбувся у скороченому форматі. 23 листопада росіяни випустили по Україні 70 ракет. Львів, багато міст та сіл України залишилися без світла, тепла, частково без води. Однак наша спільнота зібралася разом, аби підсумувати прожитий навчальний рік та обговорити плани на майбутнє.
Публікуємо повну версію звіту ректора. Далі – пряма мова отця-ректора Богдана Праха.
Під час публічного звіту ректор вручив сертифікати про присвоєння стипендій науково-педагогічним працівникам. Саме завдяки підтримці благодійників в УКУ була заснована програма викладацьких стипендій, яка дає змогу нам не лише забезпечити гідну заробітну плату найкращим викладачам, а й надати додаткові ресурси для професійного розвитку. Більше читайте тут.
Також традиційно під час звіту ректор УКУ разом із батьком Героя України Богдана Сольчаника – Зіновієм вручив іменну докторську стипендію. Цього року лауреатом стипендії імені Героя України Богдана Сольчаника став Михайло Тупиця, аспірант кафедри історії Гуманітарного факультету УКУ, який працює над дисертацією на тему: «Культурна історія Мукачівської єпархії у XVIII ст.: єпархіяльна, парафіяльні та монастирські книгозбірні».
Вступ
Починати кожен свій звіт, мало не щороку хочеться словами, що він був непростим. Проте, цей рік точно перевершив всі попередні, і був, чи не найважчим для нас, як для спільноти університету, і для нас як для українців. За цей рік ми багато втратили: спокій, добрий сон, цінний час з рідними, хтось домівки. Та кожен втратив найдорожче – близьких і далеких людей, українців, які загинули, захищаючи нас.
Але водночас, за цей рік ми багато усвідомили змогли налаштувати нові формати роботи, всі разом допомогли багатьом і що найголовніше, – ми вистояли! Вистояли як держава, як країна вільних людей, вистояли як спільнота та інституція, як університет. І за це вам всім моя велика подяка. Дякую всім викладачам, які попри нові виклики, продовжили навчальний процес, дякую студентам, що повірили в нас та в освіту, дякую працівникам, що забезпечують стабільну роботу нашого університету. Особливо хочу подякувати нашому господарському відділу, за те, що з перших днів війни забезпечив усі базові функції університету і продовжує це робити!
Навантаження на УКУ зросло втричі, але ми впоралися і робимо великий внесок для перемоги України. Більшість наших проєктів і цілей достойно пройшли перевірку війною. Попри брутальні реалії війни, ми зуміли гідно виконати наші зобов’язання перед студентами, викладачами і працівниками. Триває освітній процес на високому рівні. Нам вдалося зберегти команду і попри нелегку фінансову ситуацію, ми нікого звільнили. Ми продовжуємо вкладати в людей. Ми фінансово вистояли. Дякуючи нашій спільній праці, вдалося не допустити стагнації університету, запас міцності в УКУ виявився більшим, ніж можна було очікувати. Ми продовжуємо розвиватися. Наші міжнародні стосунки значно посилилися – УКУ вийшов на глобальну аудиторію. Наша стратегія залишається в силі. Чи могли би ми уявити такий сценарій і такий шлях ще 24-го лютого?
Дякую, що працюєте, дякую, що навчаєтесь, і дякую, що ми є разом.
Полеглі герої війни
Ми маємо можливість бути тут, вчитись, працювати, зрештою, читати цей звіт, завдяки нашим захисникам і захисницям. Вихідні після п’ятниці 11-го листопада принесли багато радісних новин з Херсонщини, напевно, кожен з нас дивився відео зі щасливими людьми, які зустрічали Збройні Сили України на півдні країни після декількох місяців окупації. Радіючи, не маємо права забути – якою ціною. Якою ціною здобувається перемога Збройними Силами, які повертають метр за метром нашу землю й, що найважливіше, визволяють людей з-під російської окупації. Наша спільнота вже заплатила велику ціну. За ці 9 місяців війни ми втратили людей, які мали б далі розвивати нашу спільноту та нашу країну. Прошу про молитву за спочилих Героїв: Тараса Гайдука, Миколу Федорцова, Олега Ящишина, Вадима Величка, Олега Воробйова, Андрія Тибінку, Василя Фігаса, Артемія Димида, Андрія Добровецького, Олега Курського, Юрія Костика, Володимира Орлова. Вічна їм пам’ять.
Їхня жертва, та жертва кожного і кожної з наших захисників та захисниць не має бути змарнована. Працюймо, вчімося, допомагаймо ЗСУ і волонтерам. Робімо все, що в наших силах для наближення перемоги.
Допомога УКУ на різних фронтах
Розуміючи, що повномасштабна війна, скоріш за все, рано чи пізно розпочнеться – ще 14-го лютого наш університет організував підготовчі заходи та оперативний штаб. Одним із найважливіших пунктів на порядку денному, була не тільки безпека спільноти, а й допомога ЗСУ. Ми були впевнені, що усі в університеті будуть підтримувати армію та волонтерів. Сталось навіть більше – мало не кожен в нашій країні так діяв і діє далі.
У перші дні повномасштабного вторгнення тут на території університетського містечка ми спостерігали цікаву картину: люди об’єднувалися в ініціативи, докладали зусиль там, де могли та вміли, а де не вміли – вчились. Що приємно здивувало – це довіра. Не тільки довіра між нами, але і довіра до нашого університету. Без оголошення про збір речей, люди з довкола почали приносити необхідне для армії до нас в корпуси зі словами: “Ви ж УКУ – ви знаєте, куди це направити”. Так само і наші жертводавці довіряють нам. Завдяки їм ми не просто змогли втримати фінансово стабільну ситуацію в університеті, а й допомагати ЗСУ, медикам, волонтерам, переселенцям. Довіра різних благодійних організацій до нас приємно вражає.
А за всі дев’ять місяців війни спільно з благодійниками, наш університет надав гуманітарну допомогу на суму 4,58 млн доларів, їх розподіл ви можете побачити на слайді.
Більше про волонтерську діяльність УКУ.
Волонтерські ініціативи УКУ
Допомога від нашої спільноти надходила не лише в коштах, а й у конкретних діях. З початку повномасштабного вторгнення Волонтерська сотня УКУ, яка діє ще з 2014 року, на чолі з отцем Петром Терлецьким та Назаром Дудою, активно займається медичним напрямком допомоги. Наші студенти і випускники організували Волонтерський центр УКУ, який продовжує і далі працювати в холі Центру Шептицького та підтримувати наших воїнів та цивільних у їхніх потребах. Уряд студентів та інші студентські організації, наприклад, ТеплоДія, Студентське братство підтримують усім необхідним Збройні сили та людей, які постраждали від повномасштабного вторгнення росії: готують сухпайки, годують тих, хто в потребі, організовують акції для внутрішньопереміщених осіб. Бібліотека УКУ продовжує збирати літературу для дітей і дорослих, які змушені виїхати за кордон, для освітніх центрів, які постраждали від бойових дій з боку росії. Іконописна Школа “Радруж” організувала безкоштовні майстер-класи з іконописання та робить замальовки в укриттях разом з вимушено переселеними особами.
Радіємо, що центр Емаус продовжує працювати та перелаштовувати свою діяльність під нові реалії. Так, наприклад, Центр провів 5-ти денний табір для внутрішньо переміщених сімей з дітьми з особливими потребами. Його відвідало 11 сімей, які втратили житло або виїхали з небезпечних регіонів України. Дякую всій команді, друзям, і прошу про підтримку для них!
Партнери по допомозі ЗСУ
Від початку повномасштабного вторгнення наш університет знайшов багато нових друзів і партнерів. Перш за все, серед благодійних організацій, яким допомагали, з якими працювали разом і продовжуємо працювати. Стіни нашого університету стали тимчасовою домівкою для більш ніж 20 різних організацій. Команди Smart Medical Aid, Team Rubikon, Razom, Британської ради в Україні та багато інших мали можливість продовжувати свою роботу на благо країни у наших стінах і ми щасливі працювати з ними й надалі.
Наш університет продовжує свою співпрацю з благодійною організацією Razom, Центром волонтерства та захисту, Крила Надії, Львівським медичним добровольчим батальйоном. Я радий, що наші працівники змогли приділити не просто час, а й докласти максимум своїх професійних зусиль, щоб допомагати тим, хто служить іншим. Ми розуміємо, що роботи дуже багато, тож лише об’єднуючись та працюючи разом, зможемо якомога ефективніше допомогти нашій державі вистояти та перемогти.
Молитовний фронт та прихисток
Багато хто розповідає мені, і думаю вам теж, що приходячи в наше студмістечко відчуває духовний спокій і впевненість у завтрашньому дні. Навіть мер Львова Андрій Садовий, підкреслив це, виступаючи на літніх випускних урочистостях. Для вас, сподіваюся, університет, теж є таким місцем.
Нашим особливим джерелом впевненості є те, що перебуває в центрі не тільки студентського містечка, а й всієї нашої роботи – Бог і Церква.
Дякуючи нашим священнослужителям та працівникам деканату душпастирських справ, з перших днів війни відбувалися нічні чування, літургії, спільні молитви. Наші отці допомагали студентам та гостям в Колегіумі, а також в прихистку, що був в корпусі на проспекті Івана Павла ІІ. Спільна молитва – це також наша зброя для захисту тих, кого любимо. Військові це відчувають. Зізнаюсь, у мене є багато друзів в ЗСУ, які мені часто пишуть і просять про молитву, йдучи виконувати бойове завдання. Вони відчувають нашу підтримку, просять про неї. Не залишаймо їх без нашої духовної опіки.
Також, згадуючи про прихисток УКУ для вимушено переселених осіб, хочу подякувати за кропітку працю Факультетові наук про здоров’я, а саме студентам та викладачам програми “Соціальна робота”, які опікувались людьми, котрі були змушені покинути свої домівки. Впродовж трьох місяців ми прихистили 348 осіб, серед них багато дітей. 16 студентів і 4 координатори працювали майже 24 на 7, без вихідних протягом 84 діб. Дякую вам та всім, хто долучився. Ми змогли прихистити людей і надати їм ту допомогу і підтримку, якої вони потребували.
Медійний фронт
Рекомендую хорошу вправу на розуміння плинності ситуацій і швидкості інформаційного поля – відкрийте наш сайт, зайдіть в розділ “новини” та перегляньте те, що ми опубліковували в перші місяці війни. І поки переглядаєте, зверніть увагу на кількість і якість матеріалу. Завдяки працівникам відділу інформації УКУ, викладачам і студентам Школи журналістики та комунікацій, і багатьом іншим волонтерам, ми з перших хвилин доносили правдиву інформацію і продовжуємо інформувати не тільки нашу спільноту, але і західних друзів, партнерів про ситуацію в Україні. Інформаційну війну наша країна програвала росії раніше, але тепер, завдяки зусиллям багатьох людей, серед яких члени нашої спільноти, міфи про Україну розвінчуються, усвідомленість про нашу державу зростає. З перших днів війни ми створили інформаційну платформу, для збору і збереження інформації про роботу університету в умовах війни англійською мовою. Викладачі УКУ й випускники Школи журналістики та комунікацій розробили сайт-інструкцію «Post To Stop War», місія якого зробити діалоги про війну ефективними за кордоном. Без підміни понять і розмитих формулювань вони розповідають різними мовами про російсько-українську війну.
Дякую нашим проректорам, викладачам, випускникам та студентам, які дають десятки інтерв’ю, пишуть матеріали та розповідають про ситуацію в Україні. Це велика і дуже важлива праця! Не зупиняйтесь.
Війна та навчальний процес
Ми не зупинили роботу ні на мить! З початком повномасштабного вторгнення навчальний процес в Українському католицькому університеті не зупинився. Він став ще більше суспільно орієнтованим.
Так викладачі зі студентами шукали ті проєкти, де могли максимально послужити своїми вміннями та знаннями Україні. Хочу тут нагадати слова нашого проректора з академічних питань Дмитра Шеренговського: «Ми не можемо передбачити коли закінчиться війна, але знаємо, що Україні потрібні молоді професіонали, які візьмуть на себе відповідальність за розбудову країни. Віримо, що це мають бути люди, які базують свої дії на цінностях. Тому ми повинні залишатися гнучкими до розвитку різних варіантів подій, опираючись на кілька сценаріїв нашого функціонування, та продовжувати наше спільнотне життя задля кращого виконання місії університету та наших освітніх цілей».
Суспільно орієнтоване навчання
Згадуючи про суспільно орієнтоване навчання, хочу наголосити на успіхах нашої спільноти. Так, два проєкти суспільно орієнтованого навчання від УКУ отримали відзнаки на всесвітньому конкурсі Uniservitate Global Award 2022. Це проєкти – «Я – Інший!», впроваджений Юлією Вінтонів на курсі «У пошуках Бога», та «Прихисток для внутрішньо переміщених осіб», який університет розгорнув у корпусі Філософсько-богословського факультету.
В УКУ впроваджено вже 23 курси за методологією СОН і ми не плануємо на цьому зупинятись. Впровадження таких курсів є однією з цілей Стратегії 2025 і за кожною цифрою відкритого курсу стоїть ґрунтовна робота викладачів і Центру суспільно орієнтовного навчання. Ми реалізовуємо продукт, який не тільки допоможе нашим студентам у їхньому професійному і волонтерському розвитку, а й який зможемо поширити серед інших академічних спільнот нашої країни.
Найкращі викладачі
Найкращі викладачі для найкращих студентів! Це гасло є одним з найважливіших напрямів стратегії УКУ 2025. Пишаючись здобутками наших студентів, ми розуміємо, яка титанічна праця всієї спільноти стояла за цим, а особливо праця наших викладачів. Цьогоріч, попри війну, наша спільнота втретє обирала лауреатів відзнаки «Викладач року» за поданнями студентів, випускників і колег. Комітет з присудження відзнаки обрав трьох лауреатів: Марію Титаренко, кандидатку наук із соціальних комунікацій, викладачку Школи журналістики та комунікацій УКУ; Ірину Старовойт, викладачку і доцентку кафедри культурології Гуманітарного факультету; та Олександру Ніздрань-Федорович, кандидатку психологічних наук, доцентку кафедри клінічної психології УКУ. Звання «Викладач року» кандидатам присвоюють лише один раз і знаю, що скоро розпочнеться робота комітету для визначення лауреатів 2023.
Всі наші викладачі заслуговують на особливу шану та подяку, та сьогодні хотів би згадати про такі досягнення за рік:
- Випускник аспірантури УКУ Ілля Чедолума захистив дисертацію доктора філософії в галузі історії на тему «Інтелектуальна біографія Михайла Рудницького».
- Старший викладач кафедри політичних наук, випускник УКУ Віктор Полетко захистив докторську дисертацію з філософії в Лювенському католицькому університеті.
- Викладачі Філософсько-богословського факультету УКУ отримали декрети про дозвіл на викладання від Глави УГКЦ, Великого Канцлера УКУ Блаженнішого Святослава.
- Професора УКУ Ярослава Грицака обрали членом-кореспондентом Австрійської академії наук.
- Наші викладачі продовжують не тільки навчати, а й поширюють свої професійні напрацювання серед широкої аудиторії. Так, наприклад, подкаст Данила Судина “Правила гри”, в якому йде мова про фундаментальні правила суспільства, вже прослухали більш як 150 тисяч разів.
Дорогі викладачі, асистенти, методисти, доценти, кандидати наук, професори і всі ті, хто працює над нашим освітнім процесом! Дякую всім вам, що ми продовжуємо навчати, шукаємо нові методи, підлаштовуємось під нові реалії. Радий, що разом можемо готувати нове покоління для нової України!
Вступна кампанія
“Нове покоління” ще треба знайти. В час кризи, повномасштабного вторгнення росії, в час, коли Міністерством освіти і науки продовжує керувати міністр-плагіатор, ми змогли організувати та провести успішну вступну кампанію. Завдяки нашим колегам з Центру абітурієнта УКУ, приймальної комісії, завдяки роботі програм і факультетів, цього року до нас вступило 433 першокурсники на бакалаврські програми, середній бал яких склав 184,6! Як ми бачимо на слайді, в нас є першокурсники майже з усіх областей країни. Вступна кампанія цього року тривала більше як два місяці і, крім чудових результатів щодо вступу на бакалаврат, наші магістерські програми отримали добрих вступників. Цьогоріч 376 студентів-магістрів доєднались до нашої спільноти і “заповнили” 77% обсягу набору. Дякую всім причетним, що кожного року ми маємо такі добрі результати, всупереч усім кризам.
Досягнення студентів
Цього року, завдяки активній праці відділу розвитку та всіх причетних до залучення коштів, ми змогли надати стипендії для 41% вступників, а загалом 999 студентів бакалаврських і магістерських програм отримали різного роду стипендії/знижки/позики, надані університетом. Це наше спільне досягнення – сумлінне навчання студентів і праця УКУ над фінансовою підтримкою тих, хто потребує і заслуговує.
Ми тішимось всіма досягненнями молодого покоління! Так, наприклад, шестеро Факультету прикладних наук УКУ пройшли відбір та потрапили на стажування в компанію Google. А Святослав Лушней, студент бакалаврської програми «Комп’ютерні науки» виборов золоту медаль на Міжнародній олімпіаді з астрономії та астрофізики серед учнів та студентів із 48 країн світу.
Студенти УКУ Ірина Кречковська, програма “Соціологія”, та Микола Кривий, програма “ІТ та бізнес-аналітика”, заснували проєкт, щоби захистити мистецтво в час війни – Save Art UA. Проєкт присвячений збору інформації про зруйновані пам’ятки архітектури України, яку вони публікують на інтерактивній мапі.
Команда студентів УКУ та НУ «Києво-Могилянська Академія» взяли участь у світовій конференції Національна Модель ООН, що в Нью-Йорку. Це перша участь українських університетів у світовій Моделі ООН наживо з часів її заснування у 1927 році. Студенти здобули значну підтримку та особливу відзнаку, яку досі не видавали жодній команді – подячне визнання за вагому та видиму участь української делегації.
Радіємо вашим здобуткам, дорогі студенти і пишаємось вами! Працюймо далі до нових висот!
Міжнародне партнерство
Дякуючи міжнародним партнерам, ми не самі у боротьбі з агресором. З перших днів війни до УКУ прийшла не просто величезна кількість листів зі словами підтримки, а й конкретні пропозиції щодо співпраці. Завдяки плідній роботі нашого міжнародного відділу і всіх факультетів, за цей рік ми маємо 91 чинну угоду про двосторонню співпрацю між нашим університетом та університетами з трьох різних континентів. Започаткована ініціатива Мережа солідарності та стратегічного партнерства з УКУ.
Як ви бачите на слайді, навіть на далекому сході у Тайвані зараз вчаться наші студенти. За цей навчальний рік 346 студентів УКУ отримали міжнародний академічний досвід. Станом на зараз, 94 студенти УКУ перебувають на семестровому навчанні за кордоном.
Окремо хочу відзначити, що 91 іноземний гостьовий викладач читав повний або частковий курс в нас, з них 10 були викладачами зі світовим визнанням або походили з університетів, які входять до Шанхайського рейтингу топ-100.
Богословська школа для працівників
Вже є традицією збиратись нашим працівниками та викладачам на богословській школі, яку організували колеги з відділу розвитку та Філософсько-богословського факультету. На щастя, цей рік не виключення. Цьогоріч близько 70 наших викладачів та працівників мали змогу не тільки наблизитись до Бога завдяки чудовим лекторам, а й духовно і фізично перепочити. Цей тиждень віднови та навчання є доброю традицією і прошу її продовжувати!
Цифровізація
«Сучасна система управління – підприємливий університет» – саме так звучить одна із десяти стратегічних цілей стратегії УКУ 2025. Її реалізація передбачає запровадження системи обліку та інтерактивного порталу даних.
Дякуючи панові Олегу Лагоднюку, Остапові Мачинському, Володимирові Боклі, команді ІТ відділу і всім нашим підрозділам, які залучені у роботу, в університеті запровадили систему електронного документообігу (СЕДО), оновили внутрішній портал університету «Мій УКУ», запустили UCU Wiki. Знаю, що зараз триває робота ще над трьома системами. І хочу наголосити, про що говорив ще минулого року на стратегічній сесії з цифровізації, головне не загубити в системах людину!
Збереження історії
Швидкість інформаційного поля не дає нам можливості осмислити багато важливих речей, усвідомити контекст та відрефлексувати. Я радий, що команда проєкту “Малі історії Великої війни” взялась документувати враження та думки тих, хто наближає нашу перемогу. Проєкт має подвійну мету: збір і популяризація свідчень, а також збереження документів усної історії сьогодення. З початку повномасштабного вторгнення, велика команда “Малих історій” під кураторством Олени Джеджори, Іванки Могиляк, Петра Дідули зібрали вже понад 100 різних історій, провели дві експедиції у різні міста та прифронтові території. Героями проєкту є волонтери, громадські діячі, капелани та військові. Волонтери потребують нашої підтримки, тому прошу писати їм – вони будуть раді 
Збереження сучасної історії російсько-української війни таке ж важливе, як і збереження історії минулих поколінь. Проєкт “Жива історія” покликаний зберегти і класифікувати інтерв’ю очевидців, візуальні матеріали та мапи з історії нашого народу. Цей проєкт було розроблено на початку 2022 року у співпраці з “Локальною історією”, Центром досліджень українсько-польсько-словацького пограниччя та Гуманітарним факультетом УКУ. Дякую усій команді та закликаю продовжувати з і ще більшим натхненням!
Психологічна порадня
Питання психологічної підтримки не тільки переселених осіб, а й усіх наших громадян, гостро постало з перших днів повномасштабного вторгнення. Викладачі Факультету наук про здоров’я, зокрема з кафедри психології та психотерапії, Роман Кечур та Ірина Семків разом зі своїми студентами організували проєкт “Психологічна порадня”. Цей проєкт не тільки покликаний допомогти іншим, а й допомогти самим студентам отримати необхідні професійні уміння. Діяльність порадні відбувається повністю на волонтерських засадах. Більшість годин консультування магістрів та супервізійного супроводу викладачів включені у навчальні дисципліни і практики навчального плану. Колеги закликають не залишатись наодинці зі своїми проблемами і, якщо вам потрібно допомога, їхні контакти є на нашому сайті.
Вдосконалюючись та розвиваючись як інституція, ми повинні подбати про ефективність працівників та, звісно ж, про правильну оцінку їхнього внеску в розвиток УКУ. Цього року в Українському католицькому університеті завдяки відділу управління персоналом та великій команді однодумців, розробили нову модель чеснот і компетенцій для працівників на основі принципів, цінностей і стратегії УКУ– 2025. Нова модель складається із шести рушіїв успіху: свідчити, служити, спілкуватися, вийти на глибоку воду, візьми і зроби та великого бажайте. Кожному з цих рушіїв на двох рівнях (працівник та керівник) відповідають певні компетенції. Модель чеснот і компетенцій в УКУ оновили, перш за все, через швидкий ріст та розвиток університету. Що зумовило потребу оновити попередню методику для найму працівників та оцінювання команди. І вже цього навчального року ми почали працювати саме по цій моделі.
Висновки
Боротьба українського народу за свободу і гідність продовжується. Ми не знаємо, коли закінчиться війна, але віримо, що вона завершиться перемогою України. Перед нашою спільнотою й далі буде чимало викликів у поточному навчальному році. Але ми впораємося. Ми разом знайшли спосіб збільшити зарплатний фонд університету на 15% з серпня і сподіваємося наростити його ще на 10% з грудня. Ми розширили нашу стратегічну співпрацю з Університетом Нотр-Даму. Завдяки цьому у поточному навчальному році наші науковці та викладачі отримають можливість реалізувати наукові проєкти і підготувати нові курси за підтримки створеного Нотр-Дамом фонду на 10 млн. грн. 30 студентів УКУ зможуть безкоштовно навчатися протягом цілого семестру в цьому університеті.
Навіть попри війну, ми не стоїмо на місці – запускаємо нову навчальну платформу УКУ-онлайн; думаємо про нову докторантську програму з комп’ютерних наук; розбудовуємо Центр УКУ у Вроцлаві і мріємо про новий осередок УКУ в Харкові; продовжуємо наші дослідницькі проєкти в ділянці цілісного людського розвитку і розширюємо їх на тематику безпекових студій; плануємо запрошувати в нашу спільноту нових людей, здатних “великого бажати” і вести інших за собою. Ми разом повинні підтримати наш “Емаус” під час зміни керівництва центру і знайти спосіб, щоб його вплив на нашу спільноту зростав так само динамічно, як наш університет росте в інших напрямках.
Перед нами складна зима. Але після найтемнішої ночі, завжди настає найяскравіший світанок. Нас, як всю нашу Україну, не зламати. Ми будемо продовжувати втілювати нашу місію як університету – навчати, вчитися, досліджувати, змінювати світ на краще, радіти успіхам один одного і носити тягарі один одного.
Я переконаний, що джерелом нашої сили є те, що ми – разом. Ми не втомилися. Тому, що ми є разом. Ми знаємо, що український народ витримає ці страждання до кінця. І буде з новою силою допомагати армії, буде з тими, хто поранений, покалічений, а їх є дуже багато. Я прошу, щоби ми не втрачали їх з поля зору, щоби наші Воїни повсякчас почувалися потрібними, не відкинутими.
Мирослав Маринович на початку війни під час зустрічі зі спільнотою дав таку гарну метафору: «Україна зараз — наче великий мурашник, і кожен з нас має нести свою бадилинку. Мусимо визнати, що у нормальному стані ми не вміємо бути консолідованими, але перед великими випробуваннями Святий Дух посилає нам здатність і вміння єднатися у спільній справі”.
За це вміння хочу вам усім подякувати. Старайтеся завжди бути близько тих, хто є в потребі. Будьте завжди відкриті серцем. Наше завдання, як спільноти УКУ — допомагати іншій людині. Без цього все, що ми робитимемо, втрачатиме сенс.
Молімося. Молитва допоможе нам втримати лад, спокій і передати його іншим.
Боже, благослови нашу Україну і всіх тих, хто нині стіною стоїть за нашу незалежність.
З вірою в Бога, Україну та ЗСУ
отець Богдан Прах