Студенти Школи журналістики та комунікацій презентували результати дослідження в межах курсу «Гібридні загрози в медіа». Дослідження присвячене тому, як пошуковики впливають на результати пошуку та формують видачу, які наративи переважають у контексті російсько-української війни та що люди з різних країн бачитимуть, користуючись пошуковими системами.
Дискусію організували у гібридному форматі — слухачі мали змогу долучитись наживо або онлайн. На презентацію завітав декан факультету суспільних наук — Володимир Турчиновський, початок обговорення завізував директор Школи журналістики й комунікацій — отець Андрій Шестак, саму ж презентацію модерувала доцентка ШЖК, експертка з онлайн-комунікацій та керівниця дослідження — Надія Баловсяк.
Пані Надія каже, що давно вивчає, як працює пошук загалом та як впливає бульбашка фільтрів на результат. Про це вона писала, зокрема, в статті для видання StopFake, і додає: «Під час цієї війни технології та пошукові платформи, зокрема, стали одним з видів зброї. Причому зброї саме гібридної, неочевидної, особливо у світлі того, які зміни відбулися в роботі пошукової системи «Яндекс» та в контексті діяльності «Роскомнадзора» – російського інтернет-регулятора. Тому в рамках цього курсу про гібридні загрози завдання про аналіз пошукових систем було більш ніж логічним. А колективна праця зробила це дослідження унікальним — дозволила побачити закономірності та зробити висновки, які були б неможливі за умови індивідуальної роботи».
У презентації брали участь і студенти магістерської програми з журналістики — Ольга Кацан, Меланія Волощак, Анна Колісник, Даниїл Ничка та Інна Царук. Вони поділились тонкощами дослідження та розповіли про інструменти, якими послуговувались. Студенти використовували пошукові системи Яндекс, Google, Duckduckgo, завдяки VPN-сервісу обирали геолокації, а запити формували українською, англійською, німецькою, російською та португальською мовами. Їхній експеримент тривав між серединою квітня й серединою травня.
«Інтернет-алгоритми не лише не усувають проблему «інформаційних бульбашок», але й навпаки сприяють створенню та зміцненню таких бульбашок. Цінність результатів — це висвітлити проблему вільного доступу до якісної інформації в час гібридних загроз», — говорить один зі студентів й учасників дослідження — Даниїл Ничка. На його думку, проблема полягає не у самих алгоритмах, адже без них неможлива робота пошукової системи, а в тому, які це алгоритми, у який спосіб працюють та як їх можна покращити, щоб зменшити засилля фейків у пошуковій видачі.
Найбільш репрезентативними виявилися запити «Маріуполь», «Маріуполь» Азов» і «Маріуполь евакуація»; місцеперебуванням: Львів (Україна), москва (росія), Цюрих (Швейцарія) та Бразилія. Результати видачі та висновкиопублікувало видання Texty.org.ua — матеріал можна переглянути, тицьнувши на посилання.
«Головний результат дослідження, на мою думку, — демонстрація того, що сьогодні простий онлайн-пошук за допомогою доступних нам пошукових платформ не дає можливості розібратися в проблемних питаннях. Тобто, якщо людині потрібно вивчити для себе складне питання — не лише політичне, це може бути питання медичне (вакцинація) чи історичне — то простого пошуку недостатньо. На жаль, просто «загуглити» уже недостатньо», — додає пані Надія. Таке дослідження вона має намір продовжувати зі студентами, які вивчатимуть курс «Гібридні загрози в медіа» в наступні роки.
Запис презентації можна переглянути за активним посилання (НЕ)єдина онлайн-Україна. Нагадуємо, курс з гібридних загроз для студентів ШЖК створили в рамках академічного проекту ERASMUS+ «Академічна протидія гібридним загрозам– WARN
Авторка: Інна Царук, студентка Школи журналістики та комунікацій УКУ