Росія порушує всі правила війни, а її риторика дає підстави називати її дії злочинними й звинувачувати в геноциді українського народу. Однак у світі вимагають доказів злочинів росії. Що таке воєнні злочини і яку роль їхні докази можуть відіграти в міжнародних судах, як росіяни понесуть відповідальність за війну проти України, ділиться керівниця Школи права УКУ Світлана Хилюк.
“Не всі злочини росії проти українців треба називати геноцидом”
Слово “геноцид” має чітке визначення в міжнародному праві та національному кримінальному законодавстві України. Геноцид визнаний злочином над злочинами, тобто є найтяжчим вчинком в міжнародному та національному кримінальних правах. Геноцид – це не просто злочин, спрямований на повне або часткове знищення групи людей, як виділяються за нацією, етнічним походженням, расою та релігією. Так, в політичному вимірі Україна визнала це геноцидом.
post-to-stop-war.in.ua
Але деякі події в Україні не дотягують до кваліфікації геноциду, але загалом те, що чинила російська армія в Бучі, Гостомелі, Ірпені, в Маріуполі та на інших окупованих територіях, – це дії, спрямовані на знищення української нації. Кожен збройний конфлікт так чи інакше відбувається з порушенням законів і звичаїв війни. і часто супроводжується воєнними злочинами або злочинами проти людяності. Геноцид – злочин над злочинами, виняткова жорстокість і зухвалість і грубе порушення міжнародного правопорядку, і за це рф має понести відповідальність.
“росія порушує всі правила та звичаї війни”
Росія порушила практично всі правила війни. Що вражає, таке жорстоке поводження російських військ на українській землі, влада рф не просто підтримує, ба більше, заохочує до цього і нагороджує орденами за ці вчинки. Це підтверджує, що вся вертикаль від суспільства до керівництва рф нестиме відповідальність. Але процес притягнення до відповідальності нелегкий. Ясна річ, росія не видасть своїх громадян іншій державі для відбування кримінальної відповідальності. Міжнародний кримінальний суд розглядатиме справи щодо керівництва, яке віддавало накази, але аж ніяк не кожної особи окремо, що вчиняла злочини. Однак існують таки альтернативні механізми покарання. Наприклад, росіяни, які опинились за територією рф, можуть бути затримані іноземною державою і передані Україні для відбування покарання. Але ті, що не покидатимуть кордони рф і не будуть притягнені до кримінальної відповідальності, так чи інакше будуть обмежені на світовому рівні.
“росіяни, які причетні до злочинів проти України, нестимуть відповідальність на трибуналі”
У моральному та в політичному вимірі, відповідальність несе все суспільство за дії свого керівництва, яке вони обрали. Адже за статистикою і спостереженнями, росіяни підтримують дії путіна проти України. Відтак суспільство несе відповідальність за результати реалізації політики свого керівництва. Коли мовиться, що в результаті накладених санкцій страждає пересічний росіянин, то це справедливо.
Але на сьогодні ці санкції можливо обійти, адже вони не є суцільною перешкодою. росія досі має контакти зі світом. А окремі суб’єкти навіть вдаються до обману, коли мовлять про залишення російського ринку, але насправді перейменувались і де-факто залишились. Їх також очікує покарання.
Слід розуміти, Український суд не може притягати путіна до відповідальності, адже він володіє імунітетом як керівника іншої держави. А міжнародний суд не в силі покарати, бо станом на сьогодні росія та Україна не ратифікували римський кримінальний суд, тобто міжнародний суд не має юрисдикції. Тому наразі наші фахівці працюють над створенням окремого трибуналу, яикй розглядатиме злочин агресії проти України. Учасниками трибуналу можуть стати декілька держав або ООН. Участь останнього ускладнена тим, що росія є постійним членом ради безпеки організації з правом вето, яким країна-агресор зловживає. Наразі важливо фіксувати всі порушення, щоб притягнути росію до відповідальності за злочини.
“Необхідно фіксувати факти заподіяної шкоди російськими військами, але швидкої справедливості немає”
Якщо для пересічних українців є очевидним, що в Україні катували і жорстоко вбивали людей, то для офіційного підтвердження цього недостатньо. Потрібно зібрати дані, щоб довести факт злочину в національному та міжнародному судах. Ці речі треба фіксувати, встановлювати причини, важливе значення мають деталі, за яких умов та з яким наміром відбувалось. Риторика світу дещо змінилась, коли на місця масових вбивств українців приїхали іноземні фахівці та побачили це на власні очі. Вони стали свідками подій в Україні, щоб збирати докази злочинів росії проти України. Але це потребує часу, швидкої справедливості немає. Сьогодні необхідно фіксувати факти знищення майна та заподіяної шкоди російськими військами, підтримувати потерпілих, мінімізувати страждання людей, яка втратили рідних або самі постраждали від насильства.
“Примусова депортація українців не розриває їхнього зв’язку з Україною”
Примусова депортація громадян також є порушенням звичаїв війни. Це може бути класифікованим як злочин проти людяності. І в цьому випадку примусове громадянство, підписання документів під тиском, не мало би розірвати зв’язок українців з рідною державою. Насправді росіяни не можуть так легко надати своє громадянство. Але їхні інструменти впливу фактично позбавляють можливості залишити територію рф. Звісно, може існувати спроба виїхати з рф на територію третьої держави і звідти дістатись до України. Кожну справу потрібно вивчати індивідуально і застосовувати відповідні методи вирішення. Однак, що важливо, це залучати всі міжнародні організації, які мають доступ до рф, щоб вони надали допомогу громадянам України, які були примусово вивезені.
“Потрібно розвіяти ілюзію, що відбудова та повернення територій відбудуться так швидко”
Україна має зараз один з найвищих рівнів мінного забруднення у світі. А на розмінування територій підуть роки. Сьогодні окуповані території активно руйнуються. І навіть після звільнення територій туди повертатись буде небезпечно. Коли Україна розпочне механізм відновлення та компенсації заподіяної шкоди – невідомо. А конфісковане майно росіян ще не гарантія, що вилучені кошти поповнять скарбничку України. Цими коштами розпоряджається держава, яка наклала арешт або заморозила активи рф на своїй території. Це залежить від позиції самої країни. Члени ЄС вже створюють фонд, який буде інвестувати кошти на відбудову України. Ймовірно, люди можуть значно швидше отримати житло замість втраченого. Але не треба жити ілюзіями, що ця відбудова та повернення у рідні міста відбудуться швидко.
“Війна диктує свої правила”
Правила війни написані кров’ю. Ніхто не готовий до можливих трагічних наслідків, цього неможливо передбачити. Війна диктує свої правила. А геноцид ще не дотягує до ситуації України. Те, що ми спостерігаємо, показує інший концепт і питання геноциду потрібно переформувати для чіткості опису та встановлення фактів для неминучого притягнення до відповідальності росіян.
Автор: Світлана Хилюк
Занотувала: Наталя Стареправо, студентка ШЖК УКУ