З початком повномасштабної війни соціальні платформи зіткнулись з викликами, яких ніхто не очікував. Онлайн-сервіси не лише позбавилися нейтральності, а й змінили свої алгоритми та принципи роботи із вмістом, пов’язаним з війною. Натомість деякі з цифрових платформ продовжили працювати за старими правилами. Як сьогодні інтернет-ресурси справляються з воєнним контентом та які проблеми ще й досі залишились невирішеними, поділилася викладачка та експертка з цифрових технологій Надія Баловсяк.
У світовій історії сучасна війна відбувається в контексті вільного доступу до мережі та масового і швидкого поширення інформації – впевнена Надія Баловсяк. Як тільки соціальні сервіси зіткнулись з двома сторонами конфлікту – українською та російською аудиторіями, у них виникли питання: що робити з контентом, що показувати користувачам і де межа між дозволеним та забороненим.
В умовах війни соціальні платформи не могли вже дотримуватись політики нейтралітету, в тому числі через те, що вони зіткнулись з проблемою масового розповсюдження фейків. “Ця війна стала не лише кризовою, а водночас шансом переглянути змінити політику в соціальних мережах та в пошуковиках, і вирішити, як працювати далі. Соціальні платформи намагались й надалі зберігати нейтралітет, але в умовах війни це практично неможливо. Відтак соціальні ресурси були змушені змінити правила і чітко визначити агресора”, – говорить експертка.
За її словами, якби компанія Meta не змінила би політику, вона б зазнала репутаційної кризи. Вагомим кроком керівництва стало визначення сторони конфлікту та ініціатора війни проти України. Відтак соцмережа заблокувала фейкові акаунти, обмежила доступ для російських пропагандистів і змінила правила щодо мови ворожнечі.
TikTok теж пристосувався до нових умов воєнного контексту, а відтак спочатку обмежив доступ росіянам до соцмережі. Змінивши рекомендаційні алгоритми в соцмережі, росіяни знову могли користуватися ресурсом, але понад 95% всього контенту TikTok був недоступний росіянам, тобто всі відео, що стосуються війни проти України.
Попри заяви про блокування відеохостингу “YouTube” на території росії, він досі працює у вільному доступі для росіян. Як переконана Надія Баловсяк, YouTube – на сьогодні єдина закордонна соціальна платформа, де російські користувачі можуть поширювати пропаганду. Що дивно, YouTube досі не закрили в росії після того, як платформа заблокувала канали Держдуми та ряду пропагандистських медіа”.
Надія Баловсяк відзначила і політику пошукових систем. Відома компанія “Google” вдалася до помірних обмежень пропагандистського контенту, блокування російської реклами, однак продовжила дотримуватися нейтралітету і не блокувати російські провокаційні медіа. Натомість менш відома, але конкурентоспроможна пошукова система “Duck Duck Go” відмовилась поширювати пропагандистський російський контент. Компанія змінила політику і алгоритми пошуку, що викликало критику. Адже за умовами пошукова система має дотримуватись об’єктивності та нейтралітету, що продовжив робити Google.
На думку експертки, в мережі ще існують невирішені проблеми, які становлять перешкоду для українського контенту. Серед таких викликів – автоматична модерація вразливого контенту. Фото- і відеопублікації зі зображенням злочинів російських військ просто-таки не відображалисьна платформах, а користувачі, які додавалитеги до дописів зі згадкою України та Бучі, потрапляли в тіньовий бан. Через масові скарги користувачів, у соцмережах скасували обмеження на такі дописи.
Неочікуваним рішенням, як мовить Надія Баловсяк, з боку соціальних мереж стали короткі терміни, в які платформи були змушені змінити правила щодо публікації контенту, а відтак стерли межі нейтральності та визначили сторону конфлікту – росію як країну-агресора. Експертка переконана, що це ще не остання війна в історії людства, а тому соціальні платформи мають бути готовими до критичних ситуацій. Щонайменше, закріпити нинішні нововведені правила щодо геополітичних конфліктів, а водночас досліджувати і шукати вирішення ще невідомим нам сьогодні викликам.
Лекція пані Надії Баловсяк
Автор: Наталія Стареправо, студентка ШЖК УКУ