Фрілансер із досвідом співпраці з AP, Reuters, CNN зустрівся із студентами ШЖК, аби розповісти про нюанси праці фотографа, роботу з іноземними журналістами та залаштунки однієї з провідних телекомпаній світу. З лютого 2022 року Петро Задорожний працював продюсером команди CNN, яка висвітлювала російську агресію у Львові. «У мене було три вихідні за сто днів.
«Я старався нівелювати стереотипи і показати іноземним журналістам справжню Україну», – саме це було найважливішим для нього у співпраці з командою CNN, яка працювала під час повномасштабної війни у Львові.
Це, як снігова куля: ти починаєш – воно закачує-закачує, і ти не знаєш, де опинишся», – каже Петро. І додає: це неймовірний досвід. «Одна із журналісток казала, що їдучи сюди, мала уявлення про східну Європу і Україну, ніби це щось поверхове, але тут вона зрозуміла, наскільки глибоко відбуваються певні речі – і це її дуже пройняло. Ми випускали з України таких собі у доброму значенні «бандерівців», – усміхається гість. Він виокремив для себе три основні речі щодо співпраці з іноземними медіа: – треба бути багатозадачним.
Не дивно іноді побачити інженера, який підміняє оператора; – не варто недооцінювати наших вмінь щодо фінансів, збору інформації тощо. Іноді з’являється комплекс меншовартості, адже ти працюєш з людьми із світового медіа і їм говориш, що вони помиляються. Але насправді це цінується, і це важливо. – люди, які працюють в команді помічниками, можуть реально впливати на продукт. Це може стосуватися як і правильного написання українських міст, так і глобальніших речей.
Знаковим для Петра є фото одного з найбільш оплачуваних журналістів США Андерсона Купера та прокурора з Гааги: «Кумедність цієї знимки в тому, що це лавка біля університету ім. І. Франка. Ти навіть не міг уявити, що на ній топ-журналіст США і прокурор Гааги будуть говорити про супер-важливі речі». Зустріч відбулася в рамках курсу з медіаетики та медіаправа, тож у розмові з Петром Задорожним детальніше зупинилися на питаннях щодо публічної зйомки, (не)припустимості редагування зображень для інформаційних агенцій, згоди на зйомку тощо. Обговорили і кейс етеру з місця влучання у львівську нафтобазу, який трапився у березні. Насамкінець поговорили про «теплі» сюжети під час війни. Історії, які зазвичай залишаються за кадром, можуть піднімати настрій і надихати. Так сталося із сюжетом про кота журналістки BBC Фредді, який «підпрацьовував» в офісі CNN і дарував усмішку своїми [добро]діяннями.
Автор: Ольга Кацан, студентка ШЖК УКУ