Повномасштабна війна росії проти України підняла на поверхню багато питань, болей та викликів у середовищі українських ЗМІ. Вперше Школа журналістики та комунікацій УКУ зробила спробу окреслити нові наративи медіаринку в Україні післявоєнної доби. Знання, досвід, страхи і цінності — постали у фокусі конференції «Становлення стійкості: яке майбутнє комунікацій в Україні?».
Понад пів сотні учасників, серед яких журналісти, медіаексперти, піарники, викладачі та студенти провідних університетів України, у робочих групах та під час дискусій спільно шукали рішення для медіасфери майбутнього.
«Я розумію, що зараз складно планувати і ще складніше говорити про те, яким буде майбутнє. Але пропри непевність, важливо продовжувати працювати над окресленням майбутніх векторів у медіасередовищі після перемоги. Так ми крок за кроком зможемо розвивати ці інституції, не відкладаючи складних питань на на далеку перспективу. Під час нашої конференції хочемо почути думки фахівців і молоді, аби на їх на основі того напрацювати якнайбільше ідей для професійного, ідейного та світоглядного розвитку українського медійного простору», — каже директор Школи журналістики та комунікацій УКУ о. Андрій Шестак.
Одним із головних викликів для української журналістики у часі війни стала боротьба за свободу слова в умовах активної пропаганди з боку росії. Так медійний простір перетворився на арену гібридної війни, де важко розрізнити правду від брехні. Однак, учасники конференції зауважили, що інформаційна війна, попри труднощі, створює можливості для підвищення якості журналістських матеріалів, зокрема, взаємодії з фактологами та експертами.
Подаємо підсумкові тези з панельних дискусій.
«Медійник після перемоги: виклики та компетентності»
«Інституційні комунікації: ґайд для відбудови»
«Диплом журналіста: конкурентна перевага» (студентська панель)
Олена Суліковська, студентка ЧНУ імені Юрія Федьковича за спеціальністю «Журналістика та кросмедійність», журналістка в ГО «Вільна Шпальта»:
Журналістська освіта відірвана від реальної медійної праці. Станом на тепер навчальні програми більше зосереджені на теоретичному елементі. Викладання відбувається на основі застарілих підручників та матеріалів. Натомість студентам вкрай необхідно одержувати практичний досвід взаємодії, зокрема із закордонним медійним простором.
Бракує майстер-класів, стажувань, що значно б розширило наш світогляд та гарантувало необхідний професійний досвід. Через пандемію та воєнний стан перед студентами постали неабиякі виклики. Дистанційне навчання позбавило багатьох критично важливих можливостей розвитку та набуття професійних компетенцій. А тому потрібно шукати альтернативні шляхи, нові формати, активно комунікувати щодо кожного питання, всупереч усім викликам.
Сергій Фірак, студент Могилянської школи журналістики, фахівець відділу з роботи зі студентами НаУКМА:
Студентам треба використовувати практичні можливості тут і зараз. Вивчати журналістику в країні, яка воює – це унікальна можливість. Цим, хоч і прикрим, досвідом ми зможемо ділитись із колегами з-за кордону.
Богдан Морозов, студент ПНУ ім. Василя Стефаника, кореспондент в телерадіокомпанії «Надвірна»:
У студентів журналістських спеціальностей, на жаль, немає мислення керівника, котрий би володів знаннями і уміннями керування редакцією. Тому корисними були б курси із менеджменту та управління. Тоді ми зможемо якісно будувати сучасний медіапростір, створювати автентичні та корисні проєкти. Це також мотивувало б молодих журналістів бути творчими, створювати нові проєкти, а отже, розвивати конкурентність у медіасекторі.
Олена Покальчук, випускниця Школи журналістики та комунікацій УКУ, Employer Brand Specialist у «SoftServe, співзасновниця SMM-агенції «The Digital State»:
Я не вступала на навчання з надією, що університет забезпечить мене роботою та гарантуватиме мою безпеку і стабільність. Давати собі раду – це необхідне вміння будь-якого фахівця. Не очікуйте, що університет дасть вам те про, що ви мрієте. Беріть все у свої руки.
Під час обговорень у робочих групах присутні висунули кілька тез:
– Ситуація на медіаринку в Україні потребує уваги та активної дії, а залучення бізнесу та підтримка незалежних медіа може стати ключовим фактором для покращення ситуації.
– Після вторгнення росії в Україну було важко відрізнити пропаганду від реальної інформації, і це стало викликом для журналістів та медіа.
– Орієнтування на соціальні мережі, як джерело інформації, є проблемою для частини медіаринку та суспільства загалом.
– Оперативність та правдивість інформації — важливі принципи, які необхідно дотримуватись у журналістиці.
– в Україні існує проблема недостатньої компетентності журналістів. Це може призвести до поширення неточної або неповної інформації, а також до недостатнього врахування етичних стандартів та прав людини. Для розв’язання цієї проблеми важливо забезпечити належну освіту для майбутніх фахівців та розвивати програми навчання для журналістів, які вже працюють.
Більше результатів та напрацювань у рамках конференції «Становлення стійкості: яке майбутнє комунікацій в Україні?» буде опубліковано у збірнику матеріалів.
Підписуйтесь на сторінки Школи журналістики та комунікацій УКУ, щоб бути в курсі останніх подій: