Майстер-класи

Майстер-клас Олександра Бондаренка

Керівник спецпроектів агенства RMA (PlusOne Group), журналіст, ведучий, шеф-редактор та старший продюсер (ICTV, 5 канал, канал Україна, Українська служба BBC) Олександр Бондаренко.
Теми майстер-класів:
• Фейки: зброя масового ураження в епоху постправди.
• Планування комунікацій: як системність долає хаос.

Майстер-класи Мартіна Цімпера (Швейцарія)

Світлина від Магістерська програма з медіакомунікацій УКУ.

Професор та керівник відділу «Аудіовізуальні медіа» цюріхського університету мистецтв (Швейцарія)
Martin Zimper.

Теми лекцій:

«Story»: About structure, dramatic principles and archetypes.

«Digital Storytelling: Sensemaking in the Age of Screens and Algorithms».

 

Майстер-клас Pelle Snickars

Фахівець з медіакомунікаційних досліджень, професор шведського університету Умео Пелле Снікарс (Pelle Snickars).

Теми лекції:
– “3D Digitization & Cultural Heritage”.
– How Spotify Became the World’s Biggest Music Streaming Platform.

 

Майстер-клас Павла Бондаренка “Інфраструктура споживання контенту у 2К19: журбинка чи абсолютна журбинка?”, 11 квітня 2019 року

проектний менеджер з п’ятирічним стажем у громадській, державній та підприємницькій сферах.

Засновник Networking Changemakers та Kyiv News Club, координатор волонтерів TEDxKyiv.

Цікавиться кібербезпекою, медіакомунікаціями та приватністю.

Такі сервіси як Facebook та Google є посередниками між рекламодавцями та потенційними клієнтами. Рекламодавець визначає свою цільову аудиторію, а сервіс має її знайти, аби саме їй показати рекламу. Загалом збір даних робиться для того, щоби соцмережа могла ефективніше націлити на вас свій алгоритм появи постів та реклами у стрічці. Наприклад, Facebook обчислює дані про дохід сім’ї, щоби потім продати цю інформацію маркетологам. Ці дані об’єднується з іншими, такими як інформація про дії, пов’язані із кредиткою, поведінка на сторонніх веб-сайтах, які співпрацюють із Facebook тощо, аби в результаті створити настільки повний ваш профіль, наскільки це можливо.

Проблема полягає в тому, що збір даних та показ таргетованої реклами не обмежується лише спонуканням користувачів купити товар. Через активність на сервісі людина залишає дані про свою поведінку, які потім збираються та вивчаються компаніями. В результаті компанії можуть передбачати та, що найгірше, формувати ваші подальші дії, тобто впливати на вас не лише як на споживача, але й втручатися в інші сфери вашого життя і впливати на ваш вибір не тільки під час покупок” \\ записала Еліна Андрусь для Mediasapiens

Більше фото з майстер-класу

Майстер-клас Ірини Земляної “Етика та стандарти в умовах цифрової (не) безпеки. Як будувати безпечні та відповідальні комунікації”, 12 квітня 2019 року

медіаекспертка, тренерка з безпеки для журналістів Інституту масової інформації (ІМІ).

Секретариня Комісії з журналістської етики.

Авторка посібника для журналістів, що працюють в небезпечних зонах “Журналіст і (не) безпека” та співавторка посібника “ЗМІ та вибори. Саморегуляція, безпека, закони”.

Під час Революції гідності саме Ірина написала відому революційну пісню “Вітя, чао”. А пізніше запустила мем #ятобінедорогенька

На прикладі президентських виборів 2019 року ми побачили, як інформація впливає на наше життя. Однак не всі медійникки помітили великого “слона” в кімнаті. Слоном я називаю соціальні мережі як потужний канал комунікації для медій. Дехто дивується високим результатам Ігоря Смешка в першому турі та перемозі Володимира Зеленського. Адже донедавна медіа взагалі не приділяли їм достатньо уваги. Якщо медійники й надалі не будуть помічати “слона в кімнаті”, то дуже скоро люди робитимуть вибір, про який ми не знатимемо” \\ записала Аліна Дзюбко

Більше фото з майстер-класу

***

Майстер-клас Мортена Холста (Норвегія) “The art of swimming with sharks – how digitalisation impact media strategies and newspaper-products”, 21-22 березня 2019 року

Мортен Холст захопився цифровими медіастратегіями і розвитком бізнесу ще до dot-com ери.

Працював у сфері мобільного зв’язку, інтернет-телебачення, цифрового сторітеллінгу.

15-річний досвід керування цифровими стратегіями TV 2 – норвезького комерційного мовника №1, VG – найпопулярнішої норвезької газети і компанії Vizrt, що займається розробкою телевізійної графіки, став унікальною можливістю працювати з найталановитішими представниками скандинавської медіаіндустрії.

Зараз Мортен Холст працює як партнер в Innocode і допомагає локальним медіакомпаніям відновлювати втрачені позиції і повертати прибутковість.

Люди уявляють стратегію як щось конкретне: “Вони хочуть бачити документ, речовий доказ, який може забезпечити їм тривалість цієї стратегії. Щось, що вони зможуть запам’ятати і стабільно використовувати. Проте, забудьте: довготривалі стратегії – це міф. Ми повинні пояснити людям, що це так не працює”.

Натомість цифрову аудиторію можна залучити використанням цифрових інструментів: “коли ми розповідаємо історії, то передусім повинні враховувати базові потреби споживачів. Ми маємо торкатися найбільших болів сьогодення і пропонувати реальні шляхи їх подолання”.

“Більш ніж сотня сучасних медіахаузів працює над дослідженням ключової проблеми: що має значення? Що важливе для цільової аудиторії?”, – стверджує Холст. Для нього значущий значить актуальний.

Про те, як використовувати цифровий сторітеллінг на практиці: “Показовим у цій індустрії є той факт, що сторітеллери з нас, правду кажучи, такі-собі. Насправді я не так добре орієнтуюся в українському медіаринку, щоби робити гучні заяви, проте бачу, що ми вміємо переповідати, не вміючи подати власну історію. Історію про те, чого ми прагнемо досягнути і як ми збираємося до цього йти. Сторітеллінг – своєрідна сліпа пляма преси та багатьох медіаорганізацій” \\ Записала Софія Федорак

Реалізація ідеї якісного локального ЗМІ передбачає реалізацію окремих кроків.

  • Утілити відмінне від традиційних сучасних ЗМІ можливо – потрібно описати, як саме ви можете створити медіа для конкретної громади.
  • Оберіть конкретний особливий вид ЗМІ, з яким працюватимете та який розвиватимете.
  • Опишіть, як побудувати нову медіа операцію на основі моделі членства, як вона вплине на пропозицію товару, комунікацію та інші ключові частини процесу.
  • Будуйте довіру – окресліть відповідну стратегію для отримання довіри до вашого ЗМІ.

«Основна відмінність між тим, що може піти не так, і тим, що не може піти не так, полягає в тому, що коли річ, яка не може піти не так, іде не так, як правило, її виявляється неможливо відновити», – цитує спікер англійського письменника, драматурга й сценариста Дугласа Адамса. Цю думку Мортен наводить у контексті розмови про обдумування кожного з кроків, перелічених вище, та наголошує на важливості звертати увагу на будь-яку дрібницю в цьому процесі” \\ записала Тоня Чундак

Акули — це фейсбук, твітер, ґуґл та інші. Йдеться не про вміння вбивати акул. Вони все одно нікуди не дінуться. Треба навчитися плавати з ними й мати вигоду.

Журналістам видається, що фейсбук приносить їм користь: ми закидаємо туди свій контент і отримуємо трафік. Водночас ми перетворюємо фейсбук на самодостатній інформаційний ресурс, який заробляє гроші. Це не зовсім вигідна угода для медій. Ми маємо перевернути цю модель догори дригом: використати технологічних гігантів як ресурс, який підживлює медіа.

У Норвегії є острів, де все життя людей крутиться навколо риболовлі. Тож контент про риболовлю їх дуже цікавить. На сайті тамтешнього локального видання є віджет — стрічка новин про риболовлю, яка генерується автоматично. Переважно це новини з фейсбука. Редакція сама добирає ресурси, яким можна довіряти. Коли ти клікаєш на новину, тебе автоматично скеровує на сайт, де вона опублікована. Цей інструмент приносить читачеві цінність, а медіа використовують соцмережі, щоб зробити свій продукт кращим” \\ Ганна Аргірова для МедіаЛаб.

***

Майстер-класи викладачів Седертернського університету (Швеція), 21-22 лютого 2019 року

Майстер-клас Ізабель Лефгрен “Visual complexity in times of political change”

Ізабель Лефгрен (Isabel Löfgren) – шведсько-бразилійська мисткиня, дослідниця, викладачка.

Вона є старшим викладачем в університеті Седертерн (Стокгольм, Швеція)

Її мистецька практика передбачає колективні дії і освітні платформи для сталого діалогу і емансипаційної політики

Як дослідниця, Ізабель цікавиться філософією і політикою гостинності та вивченням діаспори. Вона досліджувала пам’ять рабства і репрезентацію “Чорної батьківщини” в Бразилії, сучасну бразильську ідентичність і фемінізм.

Зараз досліджує автономні мистецькі угрупування і протести під час президентських виборів в Бразилії 2018 року.

Не зважаючи на заплутаність великих даних, їх візуалізація має сенс. Виявляється, сприймаємо не лише інформацію та платформи, на яких інформація опублікована, а насамперед спосіб відтворення інформації. Як емоційні створіння ми дивимося на поверхню і реагуємо через призму власних вражень та досвіду.  Те, що для когось втіха і краса, для іншого – мука і несмак. Саме тому візуалізація даних хоч і створюється технічно, проте має на меті вразити нас не менш, ніж похід в арт-галерею.” \\ записала Саша Багмет

Більше фото з майстеркласу

Майстер-клас Романа Горбика “From ‘Deep Stories’ to ‘Fake News’: A Narrative Perspective”

Роман Горбик (народився 1985 р. в Києві) працює у Швеції як старший викладач в університеті Седертерн (Стокгольм) та як постдок в університеті Умео, де досліджує фейкові новини з погляду оповідної структури.

Вивчав журналістику та медіа в університетах Києва, Орхуса, Амстердама та Гамбурга.

Захистив дві дисертації, про ілюстровану пресу 1920-х рр. у Ваймарській республіці й радянській Україні (КНУ ім. Тараса Шевченка, 2015) та про вплив медіа на уявлення про Європу в Україні, Польщі й Росії під час Євромайдану (університет Седертерн, 2017).

Його дослідження мають міждисциплінарний характер і стосуються різних аспектів медіа, історії та мови. Романові наукові інтереси охоплюють постколоніальну та ґендерну теорію, соціолінгвістику, вплив медіа, історію ідей та репрезентацій, а також масову культуру міжвоєнної доби.

Роман також понад десять років працював журналістом телебачення, друкованих та інтернет-видань. Його статті публікувалися в Україні, Німеччині, Бразилії та Данії.

Крім того, він активно працює як драматург та сценарист, зокрема, відомий як співавтор сценарію до фільму «Припутні» (2017).

В еру технологій кількість фейкових новин суттєво зросла. Важко повірити, що колись люди «твітили» на клаптиках паперу та чекали на відповідь тижнями. Бажання швидко про щось повідомити для людини не нове, але зараз воно набуло нової форми. Кожна ера має певні ключові слова. Ключове словосполучення нашої ери – фейкові новини.” \\ записала Ірина Іванець

 

Боротьба Facebook із фейковими новинами — це фейк. Фейкові новини для цієї соцмережі — благословення, бо вони створюють взаємодію користувачів: швидко розходяться, генерують велику кількість лайків і коментарів. Словом, створюють срачі. Це ідеальний жанр, щоби Facebook заробляв гроші.

Звісно, вони можуть імітувати боротьбу, наприклад, закривши під час виборів 100 акаунтів. Але це нагадує лісову пожежу, під час якої Facebook стоїть із дитячим відерцем, кричить, що він бореться із вогнем, і ручкою вихлюпує воду. А в іншій руці у нього у цей момент шампур із сосисками, що він на цьому вогні смажить” \\ Михайло Драпак для МедіаЛаб. 

Більше фото з майстер-класу

***

MediaWeekend з медіакомунікаціями, 21-22 грудня 2018 року.

Майстер-клас Надії Баловсяк “Цифрова безпека: прості речі, які збережуть ваші дані від зламів, а мозок – від маніпуляцій”

Надія Баловсяк – доцент кафедри медіакомунікацій УКУ

фахівець з онлайнової безпеки, ІТ-аналітик, журналістка, блогерка.

 

 

 

 

Майстер-клас Володимира Завадюка «Як успішно продюсувати талант-шоу”

Володимир Завадюк – продюсер, керівник жанрового напряму «Великі розважальні шоу» в 1+1 Продакшн.

Більше фото з Mediaweekend

***

Майстер-класи Жанни Озірної, 29-30 листопада 2018 року “Українське кіно сьогодні: panorama view і close-up”

Жанна Озірна – р.ежисерка, сценаристка.

Закінчила Інститут журналістики та телемистецтва за спеціальністю тележурналістика.

Працювала на Першому національному каналі, онлайн-виданні про сучасне мистецтво KORYDOR.in.ua, у Фундації Центр Сучасного Мистецтва.

В 2014 – 2016 працювала в ГО “Віз-Арт” (Львів) як програмна директорка Львівського міжнародного фестивалю короткометражних фільмів Wiz-Art, менеджерка проектів Lviv Film School, Lviv Film Meetings.

 “Якщо ви не цікавитесь політикою, то політика цікавиться вами. В кіно майже те саме. Режисерам доводиться відслідковувати суспільно-політичні процеси, що відбуваються в країні і впливають на людей. На цьому полі режисери належать до тих гравців, які формують нові смисли в суспільстві. Замало просто творити кіно, просто писати розкадровки. Бути режисером в Україні – відповідальна роль. […] 

Довгий час ми були зайняті державотворенням, а не створенням кіно. Український глядач не звик ходити в кінотеатр. А якщо немає кінотеатрів – відсутня культура перегляду фільмів. Зараз масово закриваються кінотеатри: у Львові під удар потрапив один із найдавніших кінотеатрів – кінопалац «Коперник», в Києві закрили одразу два кінотеатри: «Кінопанорама» та «Україна». Українське кіно не робить великих касових зборів банально через нестачу екранів. Наприклад, у Франції культура перегляду фільмів запроваджується на державному рівні – для школярів організовують спеціальні курси з історії кіно, влаштовують дитячі кінофестивалі та кіношколи. Після цього діти приходять в кіно підготовленими, розуміють, якою мовою з ними говорять режисери і що вони хочуть донести до глядачів.

Ми спостерігаємо за важкими, нестабільними, турбулентними, а подекуди болючими процесами. Тому важливо бути свідомими у тому, що зараз відбувається в українському кіно” \\ записала Аліна Дзюбко

Більше фото з майстер-класу